№

Дата     

Тема уроку

Навчальні цілі

Повторення основних питань курсу хімії за 8 клас (2 год +2 год резерв = 4 год)     

1.

Інструктаж з техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Склад і властивості оксидів та кислот.

Провести вступний інструктаж із правил техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Повторити склад і властивості оксидів  і кислот: визначення, назви, класифікацію.

2.

Склад і властивості онов та солей. Генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук.

Повторити склад і властивості основ  і солей: визначення, назви, класифікацію.

Закріпити  набуті вміння та навички складати рівняння реакцій, що виражають хімічні властивості класів неорганічних речовин.

3.

Періодичний закон, пері­одична система хімічних елементів Д. І. Менделє­єва.

Повторити та систематизувати знання учнів про періодичне повторення влас­тивостей хімічних елементів і речовин, утворених цими елементами; розширити уявлення учнів про будову атома, зв'язок між будовою атомів та їх положенням у періодичній системі.

4.

Хімічний зв'язок, бу­дова речовини.

повторити види хімічного зв'язку, типи кристалічних ґраток, зв'язок між будовою атомів, хі­мічним зв'язком і будовою речовини.

Тема 1. Розчини (15 год + 2 год резерв =17 год)

5.

Значення розчинів у при­роді й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, коло­їдні та істинні розчини.

Розвивати знання учнів про розчини; формувати уявлення учнів про розчини як багатокомпонентні системи; ознайо­мити з класифікацією розчинів; показа­ти значення розчинів у природі й життє­діяльності людини.

6.

Розчин та його компо­ненти: розчинник, розчи­нена речовина. Вода як розчинник. Будова моле­кули води, поняття про водневий зв'язок.

Формувати уявлення учнів про склад розчинів; ознайомити з властивостями води як універсального розчинника; роз­вивати знання про хімічний зв'язок і бу­дову речовини на прикладі будови моле­кули води й поняття про водневий зв'язок

7.

Розчинність, її залежність від різних чинників. На­сичені й ненасичені роз­чини.

Фізико-хімічна сутність процесу розчинення. Кристалогідрати. Те­плові явища, що супрово­джують розчинення речо­вин.

Розвивати знання учнів про розчини на прикладі поняття «розчинність»; форму­вати вміння розв'язувати розрахункові задачі з використанням поняття «роз­чинність»; з'ясувати фактори, що впли­вають на розчинність речовин; ознайо­мити учнів із класифікацією розчинів за розчинністю речовин.

Формувати знання учнів про фізико-хімічну природу процесу розчинення; з'ясувати внутрішню сутність процесу розчинення; показати, що процес роз­чинення супроводжується не лише фі­зичними явищами, але й хімічною взає­модією розчинника й розчиненої речовини; дати уявлення про теплові явища, що супроводжують процес роз­чинення.

8.

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.

Ознайомити учнів зі способами вираження складу розчинів, поняттями «масова частка розчиненої речовини», «концентрація»; формувати навички використання цих понять для обчислень і приготування розчинів.

9- 10

Розв’язування розрахункових задач.

Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.

Закріпити знання про масову частку розчиненої речовини; формувати навички й уміння обчислювати масову частку розчиненої речовини, застосовувати ці знання для обчислення маси розчиненої

речовини, приготування розчинів із

заданою масовою часткою

розчиненої речовини.

11

Практична робота № 1. Приготування розчину солі із заданою масовою часткою розчиненої речовини.

Перевірити знання правил техніки безпеки, практичні вміння й навички приготування розчинів із заданою масовою часткою розчиненої речовини.

12

Узагальнення знань з теми:

« Розчини».

Визначити рівень знань  з першої частини теми.

13

Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти.

Формувати уявлення учнів про процеси, що відбуваються в розчинах; ознайомити з поняттям «електролітична дисоціація»; пояснити залежність електролітичної дисоціації від будови молекул розчиненої речовини й розчинника; ознайомити учнів з поділом речовин на електроліти й неелектроліти за електропровідністю в розчині або розплаві.

14

Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Лабораторний дослід №1 Визначення йонів Н⁺ і ОН  у розчинах.

Поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів кислот, основ і солей; формувати навички складання рівнянь дисоціації на прикладі розчинних кислот, основ, солей; уточнити визначення кислот, основ і солей у світлі теорії електролітичної дисоціації.

15

Ступінь дисоціації. Силь­ні та слабкі електроліти.

Розширити знання учнів про електроліти; ознайомити з поняттями «сильні та слабкі електроліти»; показати кількісну характеристику процесу електролітичної дисоціації — ступінь дисоціації; закріпити навички складання рівнянь дисоціації кислот, основ і солей; визначити відмінності сильних і слабких електролітів.

16 -17

Реакції обміну між розчи­нами електролітів, умови їх протікання. Йонні рів­няння. Лабораторні досліди №2 -4.

Реакції обміну в розчинах електролітів з випаданням осаду,виділенням газу, утворенням малодисоційованої речовини.

Показати процеси, що протікають у розчинах електролітів як реакції обміну між йонами; ознайомити з умовами їх протікання. Закріпити навички й уміння складати йонні рівняння; розвивати навички проведення хімічного експерименту на прикладі реакцій у розчинах електролітів.

18

Практична робота № 2. Реакції йонного обміну в розчинах електролітів.

Перевірити вміння використовувати практичні знання про електролітичну дисоціацію, навички дослідження розчинів, складання йонних рівнянь; уміння спостерігати, робити висновки.

19

Теорія електролітичної дисоціації.

Узагальнити і закріпити знання про реакції йонного обміну. Сформувати і закріпити вміння складати рівняння реакцій йонного обміну в молекулярній повній та скореній йонних формах. Повторити алгоритм розв’язування розрахункових задач вивчених типів у даній темі.

20

Практична робота № 3. Розв'язання експеримен­тальних задач.

Скоригувати знання учнів про електролітичну дисоціацію; перевірити навички їх практичного використання для проведення хімічного експерименту; розвивати вміння спостерігати, аналізувати, робити висновки.

21

Узагальнення знань з теми:«Розчини».

Узагальнити знання учнів з теми «Розчини»; з'ясувати рівень засвоєння знань, умінь і навичок про процеси, що протікають у розчинах, рівень розуміння основних понять, умінь використовувати їх на практиці.

Тема 2.  Хімічні реакції (10год)

22.

Класифікація хімічних реакцій за різними озна­ками. Реакції сполучення, розкладу заміщення й обміну

Дати уявлення про класифікацію хімічних реакцій за певними ознаками, зокрема за кількістю речовин, що вступили в реакцію і утворилися після реакції. Повторити ознаки хімічних реакцій. Розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій та розпізнавання типів реакцій .

23.

Оборотні й необоротні реакції.

Ознайомити з класифіка­цією реакцій на оборотні й необоротні; з’ясувати причини оборотності та необоротності реакцій.

24.

Окисно-відновні реакції, їх значення. Процеси окиснення, від­новлення;. окисники, від­новники.

Визначити місце окисно - відновних реакцій серед основних типів хімічних реакцій. Дати уявлення окисно-відновні реакції; процеси  окиснення й відновлення; по­казати єдність двох протилежних про­цесів: окиснення й відновлення — як властивості атомів віддавати та приєд­нувати електрони; ознайомити учнів із прикладами окисників і відновників.

25 -26.

Складання рівнянь окисно-відновних реак­цій, добір коефіцієнтів.

Закріпити  вміння і навички складати х рівняння окисно-відновних ре­акцій, на основі методу електрон­ного балансу, для розміщення коефіцієнтів у рівняннях хімічних ре­акцій, що протікають зі зміною ступе­ня окиснення.

27.

Тепловий ефект реакції. Екзотермічні й ендотер­мічні реакції.

Сформувати уявлення  про ендотермічні і екзотермічні реакції; ознайомити учнів з поняттям «тепловий ефект хімічної реакції».

28.

Термохіміч­ні рівняння.

Ознайомити учнів з поняттям «термохімічні рівняння»; формувати навички й уміння складати термохімічні рівняння реакцій, розв'язувати задачі з їх використанням.

29.

Швидкість хімічної реак­ції, залежність швидкості реакції від різних факто­рів. Лабораторний дослід № 5 Вплив площі поверхні контакту реагентів, концентрацій й температури на швидкість реакції Цинку з хлоридною кислотою.

Формувати уявлення учнів про швид­кість хімічної реакції, вплив на неї різ­них факторів; показати залежність швидкості хімічної реакції від природи речовини, температури, концентрації; розвивати навички й уміння складати рівняння хімічних реакцій, розпізнава­ти типи реакцій за рівняннями реакції; формувати навички розв’язання задач із використанням поняття «швидкість хімічної реакції».

30.

Хімічні реакції.

Узагальнити й систематизувати знання учнів про хімічні реакції, кінетику й термодинаміку хімічних реакцій; ознайомити учнів з основами хімічних виробництв.

31.

Контрольна робота № 1.

Діагностика рівня  знань вивченого з теми.

32.

Спільні та відмінні ознаки органічних і неорганічних речовин.

Формувати знання про органічні речовини - склад, кристалічну структуру, будову молекул. Розвивати уявлення про єдність неорганічного та органічного світу, генетичний зв'язок між неорганічними та органічними речовинами.

33.

Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами карбону. Структурні формули органічних речовин.

Формувати поняття про кількість ковалентних зв’язків, що утворюються атомом Карбону в органічних сполуках, структурні формули органічних молекул.

34.

Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану. Поширення в природі.

. Формувати поняття про молекулярна, електронна і структурна будову метану. Повторити правила техніки безпеки з вибухонебезпечними речовинами.

35.

Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули назви. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії. Лабораторний дослід № 6 виготовлення моделей молекул вуглеводнів.

Формувати поняття про гомологічний ряд метану, назви, формули та фізичні властивості гомологів. Розвивати практичні навички складання моделей молекул органічних речовин

36.

Хімічні властивості вуглеводнів( алканів); реакція повного окиснення, заміщення.

Формувати знання учнів про хімічні властивості алканів; розкрити хімічні властивості алканів, їх реакцію з розчинами кислот, лугів, калій перманганату; показати значення реакцій горіння, повного й часткового окиснення для алканів; розвивати навички й уміння складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей алканів.

37.

Етилен. Молекулярна,електронна та структурна формули, фізичні властивості.

Розширити знання учнів про різноманітність вуглеводнів. Формувати знання про будову молекули етилену, про подвійний зв'язок.

38.

Хімічні властивості алкенів  на прикладі етилену: відношення до розчину Калій перманганату, реакція повного окиснення, приєднання водню і галогенів.

Формувати знання учнів про хімічні властивості алкенів : реакції з розчинами кислот, лугів, калій перманганату; формувати знання учнів про реакції приєднання в органічній хімії на прикладі приєднання водню й галогенів; розвивати навички й уміння складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей алкенів .

39.

Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Лабораторний дослід  № 7

Ознайомлення зі зразками виробів з поліетилену.

Розширити знання учнів про реакції приєднання на прикладі реакції полімеризації; розвивати навички складання рівнянь реакцій на прикладі реакції полімеризації етилену; показати на практиці хімічні властивості полімерів, переваги й недоліки окремих видів полімерів; пояснити причини широкого використання полімерів у народному господарстві; обговорити проблеми утилізації відходів полімерних матеріалів.

40.

Ацетилен. Молекулярна, електронна та структурна формули, фізичні властивості.

Розширити знання учнів про різноманітність вуглеводнів. Формувати знання про будову молекули ацетилену. Дати поняття про потрійний зв'язок.

41.

Хімічні властивості ацетилену.

Формувати знання учнів про хімічні властивості алкінів : реакції з розчинами кислот, лугів, калій перманганату; розвивати навички й уміння складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей алкінів. Повторити правила техніки безпеки під час роботи з вибухонебезпечними речовинами.

42.

Відношення об'ємів газів у хімічних реакціях. Обчислення об'ємних співвідношень газів за хімічними рівняннями.

Формувати знання учнів про закон об'ємних відношень для газоподібних речовин на прикладі хімічних реакцій органічних речовин; формувати вміння застосовувати закон об'ємних відношень для розрахунків за хімічними рівняннями.

43.

Застосування вуглеводнів.

Ознайомити учнів із застосуванням вуглеводнів; показати зв'язок будови, властивостей і застосування вуглеводнів на прикладі алканів, алкенів і алкінів; продовжити формування навичок розв'язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

44.

Узагальнення

знань з теми:

 « Вуглеводні».

Узагальнити та скоригувати знання учнів з теми «Вуглеводні»; визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми, розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці.

45.

Метанол, етанол, гліцерин

Їх молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група.

Розширити знання учнів про різноманітність органічних сполук; ознайомити з поняттям «функціональна група» на прикладі гідроксильної групи спиртів; формувати знання учнів про метанол, етанол і гліцерин як органічні сполуки, що містять функціональну гідроксильну групу; ознайомити учнів з молекулярними, електронними та структурними формулами спиртів, фізичними властивостями, зумовленими наявністю функціональної гідроксильної групи.

46.

Хімічні властивості спиртів: повне окиснення, взаємодія з  Натрієм. Лабораторний дослід  №8.Дослідизгліцерином:розчинність у воді,взаємодія з купрум(ІІ)гідроксидом.

Вивчити хімічні властивості спиртів на прикладі метанолу, етанолу й гліцерину (реакції повного окиснення, взаємодії з металевим натрієм); показати зв'язок хімічних властивостей спиртів з наявністю функціональної гідроксильної групи.

47.

 Застосування метанолу, етанолу, гліцерину. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

Розкрити механізм наркотичного впливу алкоголю на організм людини, отруйну дію спиртів, їх застосування в медицині, техніці та інших сферах діяльності людини. Формувати свідоме ставлення до спиртів як до отруйної наркотичної речовини та хімічної сировини.

48.

Оцтова кислота,її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функці­ональна карбоксильна група.

Ознайомити учнів з особливостями будови та фізичними властивостями насичених одноосновних карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти;

Формувати знання учнів про карбок­сильну функціональну групу на прикла­ді оцтової кислоти; показати зв'язок між функціональною карбоксильною групою та фізичними влас­тивостями оцтової кислоти, галузями застосування оцтової кислоти.

49.

Хімічні властивості карбонових кислот, електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами, дія на індикатори.

Лабораторний до­слід № 9

 Дія оцтової кислоти на індика­тори.Лабораторний дослід № 10

Взаємодія оцтової кислоти з металами, лугами, солями.

Формувати знання учнів про хімічні властивості карбонових кислот, зумовлені карбоксильною функціональною гру­пою; вивчити хімічні властивості оцто­вої кислоти, спільні з неорганічними кислотами та специфічні; розвивати на­вички складання рівнянь хімічних реак­цій на прикладі хімічних властивостей оцтової кислоти.

50.

Застосування оцтової кислоти.

Поняття про вищі карбо­нові кислоти.

Формувати знання учнів про вищі на­сичені й ненасичені карбонові кислоти; ознайомити з окремими представника­ми цього класу, практичним значенням реакції вищих карбонових кислот з утворенням солей — основного ком­понента мила; показати практичне зна­чення й застосування карбоно­вих кислот.

51.

Практична робота №4. Властивості оцтової кис­лоти.

Продовжити формування навичок ро­боти з хімічними речовинами й лабора­торним обладнанням; перевірити знан­ня техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії; поглибити знання про хімічні властивості речовин на прикладі оцтової кислоти; з'ясувати рівень засво­єння знань хімічних властивостей кар­бонових кислот.

52.

Узагальнення знань з теми: «Спирти. Карбонові кислоти».

Здійснити перевірку рівня засвоєння знань з теми, сформованості практичних умінь і навичок із розв’язування розрахункових задач.

53.

Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири в при­роді. Біологічна роль жи­рів.

Формувати знання учнів про склад жи­рів, їх утворення; з'ясувати їх будову і властивості як естерів гліцерину та ви­щих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й гідрування; по­казати поширення жирів у природі, їх біологічну роль, застосування.

54.

Вуглеводи. Глюкоза . Лабораторний дослід №11 Взаємодія глюкози з Купрум (ІІ) гідроксидом.

Ознайомити учнів із класифікацією вуг­леводів, їх фізичними властивостями; дати уявлення про будову молекул глю­кози.

55.

Сахароза. Загальна схема виробництва цукру.

Формувати поняття про взаємозв’язок властивостей, застосування речовини. Ознайомити учнів із загальною схемою виробництва цукру.

56.

Крохмаль і целюлоза. Молекулярні формули , поширення в природі. По­лімерна будова крохмалю і целюлози. Реакції їх гідролізу. Лабораторний дослід № 12 Відношення крохмалю до води.

Лабораторний дослід № 13 Взаємодія

крохмалю з розчином йоду.

Формувати знання учнів про крохмаль і целюлозу, їх будову, властивості і поширення у природі.

57.

Застосування вуглеводнів, їх біологічна роль.

Показати поширення вуглеводів у природі, їх біологічну роль, застосування.

58.

Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні аміно - та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів.

Дати поняття про амінокислоти як амфотерні сполуки на прикладі амінооцтової кислоти, їх будову, фізичні і хімічні властивості; аміно- та карбоксильну функціональні групи; про здатність амінокислот утворювати пептиди.

59.

Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. Лабораторний дослід № 14

Кольорові реакції білків.

Формувати поняття про білки як високомолекулярні сполуки, їх елементарний і амінокислотний склад; будову і структуру молекул білків( первинну, вторинну, третинну).

Ознайомити учнів із хімічними властивостями білків: гідролізом,денатурацією,кольоровими реакціями. Розвивати вміння пояснювати залежність властивостей речовин будовою їх молекул.

60.

Біологічна роль амінокислот і білків.

Ознайомити учнів із роллю амінокислот і білків у живих організмах.

61.

Нуклеїнові кислоти: склад і будова ( загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот.

Дати поняття про нуклеїнові кислоти як носії спадкової інформації, їх склад, будову та біологічну роль.

62.

Природні і синтетичні органічні сполуки.

Значення продуктів орга­нічної хімії.

Формувати  знання про природні і синтетичні органічні сполуки; значення органічної хімії в життєдіяльності людини.

63.

Практична робота № 5 Розв’язування експериментальних задач.

Закріпити знання учнів про класи органічних сполук. Їх хімічні властивості. Формувати вміння дослідним шляхом визначати основні класи  сполук за якісними реакціями;встановлювати генетичний зв'язок між класами органічних сполук. Розвивати вміння робити висновки за результатами досліду.

64.

Контрольна робота № 2.

З'ясувати рівень навчальних досягнень учнів з теми, розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці.

65.

Місце хімії серед наук про природу. Роль хіміч­них знань у пізнанні при­роди.

Формувати уявлення учнів про хімію як науку про природу, показати її місце серед при­родничих наук.

66.

Значення хімічних про­цесів у природі.

Показати значення хімічних процесів у природі, застосування хімічних знань для вивчення біологічних процесів і природних явищ; формувати дбайливе ставлення до природи, показати необ­хідність збереження природних багатств як важливого матеріалу життєзабезпе­чення людини

67.

Роль хімії в житті суспіль­ства.

Ознайомити учнів з основними еколо­гічними питаннями сучасності; показа­ти роль хімії в розв'язанні цих питань

68.

Екскурсія.

Ознайомити учнів із практичним застосуванням та значенням знань із хімії в житті людини.

69.

Узагальнення знань .

Узагальнити знання учнів з теми «Узагальнення знань з хімії»; ви­значити рівень навчальних досягнень учнів з теми, розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці.

Кількість тем

Кількість контрольних робіт

Кількість практичних робіт

Кількість лабораторних робіт

І семестр

2

1

3

5

ІІ семестр

2

1

2

9

рік

4

2

5

14